Технологія освітнього проекту як педагогічна технологія ресурсно-орієнтованого навчання

Анотація. У статті на основі аналізу теоретичної літератури та власного практичного досвіду викладання дисциплін комп’ютерного циклу охарактеризовано суть та особливості технології освітнього проекту як педагогічної технології ресурсно-орієнтованого навчання студентів. Запропоновано приклад організації технології освітнього проекту при викладанні інформатики, а також карту освітнього проекту.

Ключові слова: ресурсно-орієнтоване навчання, технологія, проект, освітній проект, технологія освітнього проекту.

Постановка проблеми. Інтеграція української педагогічної освіти в загальноєвропейський і світовий простір вимагає осмислення основ і принципів сучасної професійної підготовки студентів в аграрних коледжах. Відповідно до Болонської системи навчання здійснюються спроби переходу до інноваційної моделі розвитку аграрної освіти, виділяються основні пріоритетні напрями у професійній підготовці. Серед них основними є впровадження й розвиток сучасних педагогічних технологій, вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду, нових дидактичних систем. Сьогодні у даному контексті все більшої актуальності набуває ресурсно-орієнтоване навчання (РОН), яке здатне запропонувати такі форми і методи навчання, що сприятимуть підвищенню активності та самостійності студентів, успішної адаптації в інформаційному суспільстві [‎2].

Аналіз останніх досліджень. Проблема педагогічних технологій досліджується багатьма вітчизняними та зарубіжними педагогами-науковцями, такими як В. Ю. Биков, В. І. Бондар, М. В. Гриньова, С. О. Сисоєва, Г. К. Селевко, О. М. Пєхота, Є. С. Полат, А.В. Хуторський. Докладна характеристика педагогічних технологій як системи засобів, методів організації та управління навчально-виховним процесом здійснюється зарубіжними вченими (П. Грехем, Л. Елтон, П. Мітчелл, К. Річмонд, Р. Томас, Д. Фінн). Технологію проектної діяльності, метод проектів досліджували Дж. Дьюї, В. Кілпатрик, Д. Фінн, І. С. Сергєєв, І. М. Соловйов, Н. Ю. Пахомова, М. Б. Романовська, а також творці системного курсу "Intel® Teach to the future".

За М. В. Гриньовою, педагогічна технологія - це науково обґрунтована системна модель діяльності викладача, яка містить опис алгоритму його дій з розв’язку певної навчально-виховної проблеми [1]. Фактично, це доцільна сукупність різних засобів, умов, компонентів педагогічної діяльності, яка забезпечує досягнення бажаних освітніх і виховних ефектів. П. Мітчелл стверджує, що педагогічна технологія – галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки з усіма аспектами організації педагогічних систем і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів [4, с. 78].

Мета статті – розкрити суть технології освітнього проекту як педагогічної технології РОН дисциплін комп’ютерного циклу.

Основний виклад матеріалу. У теперішніх умовах трансформації світового освітянського простору тема освітніх технологій та безпосередньо впровадження технології освітніх проектів посідає провідне місце в педагогічному дискурсі останніх років. Технологія проекту – сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дають змогу вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій студентів з обов'язковою презентацією [5]. Проектна діяльність належить до унікальних способів людської практики, зв’язаної із передбаченням майбутнього, створенням його ідеального образу, здійсненням та оцінкою наслідків реалізації задумів. Під освітнім проектом будемо розуміти унікальну діяльність, регламентовану встановленими термінами, спрямовану на досягнення заздалегідь передбачуваного результату або створення певного, унікального навчального продукту чи послуги, відповідно наявних ресурсів та вимог до його якості [3].

Технологія освітнього проекту (ТОП) як педагогічна технологія РОН – це сукупність методів та прийомів організації РОН, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх учасників навчального процесу з метою отримання освітнього продукту за певний проміжок часу.

Застосування викладачем при РОН дисциплін комп’ютерного циклу технології освітнього проекту допоможе вирішити проблему розвитку пошукової активності у студентів, їхніх пізнавальних інтересів, творчого мислення. Це цілісна дидактична система, яка ґрунтується на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань. Викладач дисциплін комп’ютерного циклу як предметник працює у складних умовах, які пов'язані з постійним оновленням структури і змісту цих дисциплін. Необхідність постійного поновлення власних знань фактичного матеріалу приводить до того, що викладачі комп’ютерних технологій недостатньо уваги приділяють саме методиці викладання предметів. Проте саме володіння викладачем ТОП при РОН дисциплін комп’ютерного циклу позитивно впливає на ефективність навчання, на розвиток студентів, підвищує рівень та якість їх знань.

В основу ТОП покладена ідея про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності студентів на результат, який виходить при вирішенні тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Внутрішній результат – досвід діяльності – стає безцінним надбанням студента, поєднуючи в собі знання й уміння, компетенції та цінності. На долю викладача залишається важке завдання вибору тем та проблем для проектів, а їх доцільно брати тільки з навколишньої дійсності, з життя, з практики майбутньої професійної діяльності. У основі цієї технології лежить розвиток в студентів пізнавальних навичок, вміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток творчого та критичного мислення, вміння побачити, сформулювати та вирішити проблему, використовуючи велику кількість різноманітних доступних інформаційних ресурсів. Навчальний проект як тип освітнього проектування можна представити через наступні характеристики. Мета, завдання проектування визначаються педагогом як організатором проектування і учасником спільної діяльності. Основним чинником, що впливає на освіту суб'єкта спільної діяльності і підтримує спільні дії, є створення спільного продукту.

При РОН дисциплін комп’ютерного циклу застосування ТОП можливе не тільки у вигляді великих комплексних проектів, але і під час засвоєння окремих елементів комп'ютерних технологій. У процесі навчання у коледжі студенти за допомогою інформаційних технологій удосконалюють навички роботи з текстом, створення графічних об’єктів і баз даних, використання електронних таблиць та публікацій, конструювання веб-сайтів та електронних засобів навчання. Студенти мають доступ як до глобальних інформаційних баз, так і до локальних коледжівських, і вчаться користуватися ними, що розширює світогляд. Під час використання інформаційних технологій на заняттях підвищується мотивація навчання і стимулюється пізнавальний інтерес, зростає ефективність виконання самостійної роботи. Комп’ютер разом з інформаційними технологіями відкриває принципово нові можливості у сфері освіти, навчальній діяльності і творчості студента. Виникає ситуація, у якій ІКТ стають основними інструментами подальшої професійної діяльності [6, с.145]. Саме це і сприятиме ефективній майбутній професійній діяльності і адаптації до життя і роботи в інформаційному суспільстві.

ТОП на уроках інформатики уможливить побачити можливості ефективного застосування ІКТ при створенні професійної документації та електронного документообігу, аналізі потужних можливостей електронних таблиць та баз даних, при розробці веб-сайтів, сучасної видавничої діяльності, розширити межі творчої діяльності, розкривається мотивація навчання студентів, практична спрямованість знань і навичок студентів.

ТОП орієнтована на самостійну дослідницьку діяльність студентів під час розв’язання практичних завдань. Частіше за все, над освітніми проектами студенти працюють на заняттях гуртка. Напрями роботи гуртків з дисциплін комп’ютерного циклу можна визначити наступним чином: Видавництво "Коледж", Освітній веб-дизайн, Електронні засоби навчання, Студія "АКУП". Наприклад, Студія "АКУП" (фото, відеозйомка та монтаж) об’єднує студентів в групи для роботи над проектами, результатом яких будуть відеофільми різної тематики. Мета таких проектів конкретизується через систему завдань: виявлення умов ефективного формування компетенцій; розробка моделей підтем; визначення оптимальних форм, засобів, епізодів, що сприяють формуванню названих вище компетенцій; розробка, апробація та впровадження в навчальний процес проекту відеофільму; розробка інструментарію для моніторингового вивчення рівня дієвості проекту. Для реалізації проекту необхідно визначити термін дії проекту, у якому, зокрема, виділити:

Підготовчий період.

1.                 Опрацювання джерел інформації.

2.                 Визначення теми, змісту відеофільмів.

3.                 Створення студентами словника понятійно-термінологічного поля.

4.                 Складання тез, виписок, опорних конспектів.

5.                 Відеозйомка матеріалу.

6.                 Монтаж відзнятого матеріалу.

7.                 Підготовка супровідного тексту.

8.                 Озвучування відеофільму.

9.                 Встановлення критеріїв оцінювання проекту.

Основний період.

1.                 Презентація проекту перед студентами і викладачами.

2.                 Підготовка кіносценаристів, режисерів фільмів та кінокритиків для виступів на заняттях під час перегляду відеофільмів у ході вивчення відповідних тем.

3.                 Демонстрація відеофільмів на заняттях під час вивчення відповідних тем.

4.                 Оформлення виступів кіносценаристів, режисерів, кінокритиків, відгуків глядачів у вигляді заміток, статей, інтерв'ю для газети під час проведення тижня циклової комісії інформатики.

5.                 Оголошення конкурсу на кращий сценарій свого відеофільму.

6.                 Перегляд поданих сценаріїв і визначення переможців.

7.                 Оцінювання результату проекту за допомогою соціолого-педагогічного моніторингу.

Але ТОП доцільно використовувати і на заняттях у рамках вивчення конкретної теми чи тем. Цим ми враховуємо те, що на вивчення теми відводиться певна кількість годин на самостійну роботу, яка, частіше за все, є більшою, чим на аудиторну роботу. Наприклад, в АКУП при вивченні дисципліни "Інформатика: курс загальноосвітньої школи" ми практикуємо освітній проект, над яким працюють групи студентів по 5 чоловік, який об’єднує 5 тем: "Текстовий процесор", "Засоби створення презентацій", "Засоби створення електронних публікацій", "Пошук інформації в Інтернет", "Соціальні мережі". На вибір студентів пропонуються 15 тем, наприклад, "Сучасні комп’ютери", "Програмне забезпечення персональних комп’ютерів", "Соціальні мережі", "Інтернет-технології у навчанні", "Операційні системи", "Технології Веб 2.0 у навчанні", "Комп’ютерні віруси та захист від них" тощо. Продемонструємо зразок карти освітнього проекту.

КАРТА ОСВІТНЬОГО ПРОЕКТУ

У кінці роботи над проектом студенти здають викладачеві портфоліо проекту – це комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до проекту, розроблений з метою його ефективної організації та навчання з теми, яка відповідає навчальній програмі курсу. Презентацію проектів доцільно здійснювати на конференції. План презентації проекту такий:

1.                 Керівник проекту називає тему, свою роль, роль кожного члена групи, дає загальну характеристику проекту та участі кожного учасника групи.

2.                 Для презентації проекту подається буклет, бюлетень, ментальна карта теми, демонструється презентація.

3.                 Керівник проекту представляє кінцевий продукт (портфоліо освітнього проекту) діяльності й пояснює, чому він створений саме таким.

Отже, основні вимоги організації ТОП на занятті з дисциплін комп’ютерного циклу: окреслення конкретної проблеми, розв’язування якої вимагає знань, дослідницької діяльності, критичного всебічного аналізу та пошуку; теоретична, практична, пізнавальна значущість очікуваних результатів; самостійна діяльність студентів (індивідуальна, парна, групова); структурування змістової частини проекту із зазначенням поетапних результатів; використання системи наукових методів дослідження, яка передбачає певну послідовність дій: визначення об’єкта, предмета, завдань дослідження, окреслення гіпотези дослідження, відбір методів дослідження, збір, систематизація, аналіз інформації; обговорення результатів роботи (газета, журнал, презентація, публікація, веб-сторінка, тощо); підбиття підсумків, оформлення та презентація результатів; оцінка проекту; висновки, визначення нових проблем дослідження.

Розглядаючи більш детально освітні проекти, або, як ще їх можна назвати, практично-орієнтовані, прикладні проекти, ми переконливо можемо сказати, що мета не втому, щоб студент розв’язав проблему (одержав відповідь), а в тім, щоб він одержав від практичної діяльності користь, тобто піднявся на одну сходинку до вершини оволодіння інформатикою. Мета не у відповіді, а в процесі розв’язання. Розв’язуючи проблемні задачі, студент, використовуючи різноманітні ресурси, здобуває нові знання й навички, розвиває в собі наполегливість. Треба надати йому самостійність у розв’язанні цього питання, щоб він відчував свою значимість у колективі [6].

Висновки. Дисципліни комп’ютерного циклу – це ті дисципліни, де найбільш вдало можна використовувати ТОП. Навчання студентів перетворюється в захоплюючу діяльність. Головною метою освітніх проектів має бути формування таких ключових компетенцій, як уміння вчитися, шукати та обробляти інформацію, застосовувати сучасні ІКТ, інформаційні ресурси. А після закінчення коледжу це дає можливість студенту стати успішною, самодостатньою особистістю, яка постійно буде розвивати свої здібності. Популярність ТОП забезпечується можливістю поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для вирішення конкретних проблем. Крім того, ця технологія підтримує становлення нових підходів до організації педагогічного управління, що є одним з ефективних засобів побудови ресурсно-орієнтованої педагогічної системи. Застосування ТОП при РОН дисциплін комп’ютерного циклу сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку. Робота студентів над проектом сприяє не лише розкриттю можливостей і здібностей студента, а й усвідомленню, оцінюванню особистісних ресурсів, визначенню особистісно значущих і соціально ціннісних перспектив. Аналіз власного досвіду викладання дисциплін комп’ютерного циклу в аграрному коледжі та дослідницького матеріалу доводить, що зі зміною освітньої парадигми у вищій школі цілком закономірним є перехід до нових технологій навчання, що зорієнтовані на особистісний розвиток і саморозвиток кожного учасника навчального процесу: і викладача, і студента.

Список використаних джерел

1. Гриньова М.В. Педагогічні технології: теорія та практика: Навч.-метод. посіб. – Полтава, 2006. – 230 с.

2. Кононец Н. В. Педагогічні інновації вищої школи: ресурсно-орієнтоване навчання / Наталія Кононец // Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Полтава, 2012.– Вип. 54.– С. 76–80.

3. Кононец Н. В. Розробка електронних підручників як інноваційний освітній проект вищої школи / Кононец Н. В., Миколайчук М. М. // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [“Технології управління освітніми закладами”, присв. пам’яті А. С. Макаренка], Регіонального наук.-практ. семінару “Управління проектами: проблеми та перспективи розвитку”, (Полтава, 11–12 березня 2011 р.) / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / за заг. ред. проф. М. В. Гриньової. – Полтава, 2011. – С. 66–67.

4. Митчелл П. Энциклопедия педагогических средств, коммуникаций и технологий / П. Митчелл. – Лондон, 1978. – 488 с.

5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: [Е. Полат, М. Бухаркина, М. Моисеева, А. Петров]; Под ред. Е. Полат. - М.: Академия -2000. -271 с.

6. Педагогические технологии: [учебн. пособ. для студентов пед. спец.] / Под общей ред. B.C. Кукушина. – М., 2004. – 336 с.