Питання та відповіді

У чому суть ресурсно-орієнтованого навчання? Яке його спрямування?

Ресурсно-орієнтоване навчання (РОН) – комплекс форм, методів та засобів навчання, націлених на цілісний підхід до організації навчального процесу, який зорієнтований не тільки на засвоєння знань і набуття навичок, але і на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища шляхом пошуку і практичного застосування інформаційних ресурсів. Основними векторами РОН є: 1) установка на самоосвіту; 2) здібність до активного пошуку нових знань для досягнення поставленої мети; 3) розвиток навичок роботи в командах фахівців різних галузей знань; 4) постійне творче самовдосконалення; 5) адаптація до життя в інформаційному суспільстві; 6) педагогічна діяльність тандему "викладач-бібліотекар" та нова роль бібліотекаря. 

Що таке ментальні карти? Для чого вони використовуються?

Ментальна карта (mind-map, mindmapping) – це графічне відображення процесів багатовимірного мислення. Фахівці, що розробляють цей напрямок, зазначають, що багатовимірність є природною характеристикою мислення людського мозку, тому ментальне картування є потужним візуальним методом, що надає універсальний ключ до розкриття потенціалу, наявного в мозку кожного. Ментальні карти (інтелект-карти, карти розуму, карти знань, карти пам'яті) використовують, в основному, для планування будь-якого роду діяльності: складання списків справ, розробки проектів різної складності, при розробці презентації, ефективного спілкування, розвитку інтелектуальних здібностей, вирішення особистих проблем, для мозкових штурмів і т.д. 

Як можна створити власний електронний навчальний ресурс та де його розмістити?

Для цього потрібно: 1) підготувати контент для нього, тобто інформацію навчально-методичного характеру для наповнення сайту; 2) обрати хостинг, можна безкоштовний типу uCoz, webnode.com.ua, Jimdo.com тощо і створити ЕНР; 3) наповнити сайт ЕНР контентом

Що таке хостинг і для чого він потрібний при розробці електронних освітніх ресурсів?

   Хостинг - це місце на видаленому комп'ютері (сервері), який цілодобово підключений до Інтернету. Якщо ви хочете створити сайт - вам обов'язково потрібно буде спочатку купити хостинг або скористатися послугою безкоштовного хостингу, а потім вже розміщувати свій сайт в Інтернеті. Розмір хостингу може бути від 1 Mb до необмеженого простору. Хостинг поділяється на платний і безкоштовний.

Чим відрізняється безкоштовний хостинг від платного?

При безкоштовному хостингу Вам надається місце для розміщення сайту на одному з крупних серверів. Фірма-хостер виділяє зазвичай від 2 до 50 мегабайт простору на жорсткому диску свого сервера (хоча буває і більше, і навіть необмежений простір), причому грошей за цю послугу не бере. Господарі таких серверів переслідують наступну мету: безкоштовна роздача чого б то не було - кращий спосіб залучення відвідувачів. Для цього і роздають безкоштовні поштові адреси, безкоштовне місце під web-сторінки т.д. При цьому навколо такого сервера збирається величезна кількість постійних відвідувачів, яким починають показувати і присилати всіляку рекламу. Крім того, на кожному сайті, розміщеному на такому сервері, хостери вішають свій рекламний банер. По суті, за такий хостинг ви теж платите, тільки у разі платного хостингу розплачуєтеся грошима, а користуючись безкоштовним, - показами реклами хостера на вашому сайті.

Що таке вебінар? Які його можливості та функціональні особливості?

Вебінар (від англійської «Webinar», скорочення від «Web-based seminar») – онлайн-семінар, який надає можливості ведучому передавати інформацію (досвід, знання, вміння, завдання), а учасникам за допомогою віртуального класу, в якому є можливість чути і бачити один одного в будь-якій точці світу, отримувати інформацію і навчатися. 

Залежно від конкретної програмної платформи вебінар може мати такі можливості та функціональні особливості:

1. Проведення аудіо- і відеоконференцій з різною якістю відео і трансляцією декількох учасників одночасно.

2. Обмін миттєвими повідомленнями за допомогою текстового чату. При цьому можливе застосування як загального чату, коли всі учасники бачать усі повідомлення, так і приватного спілкування двох осіб з можливістю блокування вхідних повідомлень.

3. Демонстрація електронних ресурсів різноманітних форматів: презентацій, документів, веб-сторінок, відеороликів.

4. Обмін файлами між учасниками вебінару – завантаження і викачування файлів будь-яких розмірів.

5. Колективна робота з програмним забезпеченням – учасник вебінару з відповідними правами (викладач) демонструє всім іншим учасникам роботу в середовищі конкретного програмного продукту на екрані свого комп'ютера. При цьому викладач має можливість передавати права управління програмою будь-якому студенту з конкретним завданням.

6. Веб-тури – засіб, що дозволяє спільно відвідувати веб-сайти. Крім цього, ведучий може надсилати учасникам адреси веб-сторінок для незалежного перегляду у їхньому браузері.

7. Опитування і тестування учасників вебінару та миттєва візуалізація результатів за допомогою різноманітних діаграм.

8. Whiteboard – електронна панель, яка виконує функції дошки для спільної роботи та має стандартний набір інструментів: лінія, коло, прямокутник тощо.

9. Breakout rooms («кімнати прориву») – віртуальні кімнати для роботи з групами. Як правило, ці кімнати оснащені засобами колективної роботи з текстом, відеоматеріалами та мультимедійними презентаціями.

10. «Підняття руки» – надає змогу учаснику вебінару звернути на себе увагу ведучого та попросити увімкнути мікрофон, камеру або інший функціонал. В окремому вікні ведучого при цьому з’являються у відповідному порядку імена учасників, які «підняли руку».

11. Можливість роздрукування або збереження на диск матеріалів вебінару у процесі його проведення.

12. Наявність окремої частини віртуальної аудиторії для розміщення плану проведення вебінару. Такий план є видимим для всіх учасників, а його окремі пункти можуть відмічатися у процесі їх виконання.

13. Можливість учасника виявляти емоції, зокрема згоду, заперечення тощо за допомогою спеціальних індикаторів, які деякою мірою компенсують відсутність безпосереднього контакту.

14. Запис вебінару для подальшого використання та аналізу.

Хмарні обчислення чи хмарні технології?

Хмарні обчислення (хмарні технології) – це технологія розподіленої обробки даних, в якій комп'ютерні ресурси і потужності надаються користувачеві як Інтернет-сервіс. Хмара – це нова технологія використання серверних ресурсів, що допомагає задіяти всю доступну потужність процесорів і об'єм оперативної пам'яті, розділяючи їх між різними незалежними завданнями. Хмарні обчислення – це новий підхід до організації обчислювального процесу, що передбачає розподілену віддалену обробку та зберігання даних. При застосуванні хмарних технологій немає необхідності встановлювати на всіх (часто навіть на одному) комп'ютерах дорогі програмні продукти. Основними характеристиками, які визначають ключові відмінності хмарних сервісів від інших і надають можливість оптимально використовувати Інтернет-ресурси, є: самообслуговування за потребою; універсальний доступ до мережі; групування ресурсів; гнучкість. Як приклад використання хмарних обчислень при вивченні інформатики, можна назвати електронні щоденники та журнали, особисті кабінети для студентів і викладачів, інтерактивна приймальня і т.д. Це і тематичні форуми, де студенти можуть здійснювати обмін інформацією. Це і пошук інформації, де студенти можуть вирішувати певні навчальні завдання навіть у відсутності педагога або під його керівництвом, що особливо важливо для РОН, яке зорієнтоване на самостійний пошук інформації серед різноманітних Інтернет-ресурсів. Для цього доцільно використовувати: комп'ютерні програми; електронні підручники; тренажери; діагностичні, тестові і навчальні системи; прикладні та інструментальні програмні засоби; лабораторні комплекси; системи на базі мультимедіа-технології; телекомунікаційні системи (наприклад, електронну пошту, телеконференції); електронні бібліотеки та інше. Весь цей інструментарій повинен забезпечувати виконання конкретних навчальних операцій: обробку текстів, складання таблиць, роботу з графікою та відеоматеріалами і т.д.

Детальніше у статті: www.rusnauka.com/35_NOBG_2013/Pedagogica/5_148359.doc.htm

Кононец Н. В. Застосування хмарних обчислень для ресурсно-орієнтованого навчання інформатики / Кононец Наталія Василівна // Materiały IX Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Wykształcenie i nauka bez granic - 2013». Volume 24. Pedagogiczne nauki. : Przemyśl. Nauka i studia. – str. 94–100.

Які хмарні сервіси можна використовувати у навчанні?

Зручними у використанні при вивченні дисциплін комп'ютерного циклу є хмарні сервіси Google: Диск Google, документи, Picasa, Blogger, відеохостинг YouTube та ін.

Диск Google – це більше, ніж просто сховище файлів. Студент і викладач зможуть керувати доступом до файлів і спільно редагувати їх, користуючись будь-яким пристроєм. Диск Google надає доступ до документів Google, набору інструментів для редагування, які дозволяють поліпшити спільну роботу – можна миттєво створювати нові документи, таблиці та презентації, працювати одночасно з іншими користувачами над одним документом і переглядати зміни, які вносяться в режимі реального часу. Завдяки використанню Диску Google можна зберігати файли, ділитися ними з іншими користувачами, синхронізувати файли з різних пристроїв. Цей сервіс підтримує близько 30 форматів файлів і документів для синхронізації і зберігання. Студент або викладач може відкривати файли цих типів безпосередньо в браузері — зокрема відео з високою роздільною здатністю, файли Adobe Illustrator і Photoshop, навіть якщо відповідні програми не встановлено на комп’ютері. Диск Google доступний для: ПК та Mac, пристроїв Android, iPhone та iPad. Тож проблема виконання домашніх завдань з інформатики тепер вирішується дуже просто та зручно для кожного студента: викладач створює файл із завданням, який розміщується на Диску і надає файлу спільний доступ для усіх студентів у мережі.  

Детальніше у статті: www.rusnauka.com/35_NOBG_2013/Pedagogica/5_148359.doc.htm

Кононец Н. В. Застосування хмарних обчислень для ресурсно-орієнтованого навчання інформатики / Кононец Наталія Василівна // Materiały IX Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Wykształcenie i nauka bez granic - 2013». Volume 24. Pedagogiczne nauki. : Przemyśl. Nauka i studia. – str. 94–100.

Яка роль викладача при ресурсно-орієнтованому навчанні?

При ресурсно-орієнтованому навчанні  викладач поєднує у собі різні ролі: педагога, тьютора, консультанта, порадника, орієнтира, який спрямовує навчальну діяльність, підштовхуючи до самостійного пошуку інформації та здобування знань. Взаємодія студентів з книгами, журналами, газетами, мультимедіа, Інтернетом, медіаресурсами, контакти з бібліотекарями мотивують студентів навчатися темі, роблячи спроби знайти інформацію багатьма шляхами і в усіх місцях, де це можливо. Саме такий процес навчання  співпадає з ідеологією сучасного інформаційного суспільства, де пошук, аналіз, обробка інформації породжує нові інформаційні знання, освітні продукти та послуги.

Як співвідноситься ресурсно-орієнтоване навчання і дистанційне навчання?

Дистанційне навчання – це синтетична, інтегральна, гуманістична форма навчання, що ґрунтується на використанні широкого спектра традиційних та нових інформаційних технологій і їх технічних засобів, що використовуються для доставки навчального матеріалу, його самостійного вивчення, організації діалогового обміну між викладачем та студентом, коли процес навчання не залежить від їхнього розташування в просторі і в часі, а також до конкретної освітньої установи. Дистанційне навчання є формою ресурсно-орієнтованого навчання (РОН) і технологічним комплексом, що ґрунтується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп’ютерні навчальні програми різного призначення, створює за допомогою сучасних телекомунікацій інформаційно-освітнє середовище як простір для доставки навчального матеріалу та спілкування й надає всі можливості для отримання навчальних результатів найвищої якості.

Рис. Дистанційне навчання дисциплін комп'ютерного циклу при РОН

1 | 2 >>

У Вас є можливість задати нам питання